- політехнік
- -а, ч., розм.Студент політехнічного інституту або політехнікуму. || Інженер чи технік, що закінчив політехнічний інститут або політехнікум.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
політехнік
Смотреть что такое "політехнік" в других словарях:
політехніка — іменник жіночого роду політехнічний інститут … Орфографічний словник української мови
політехнізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
політехнізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
політехнізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
політехнізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
політехнізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
політехнічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
політехнік — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
політехнічний — а, е. 1) Пов язаний з вивченням і застосуванням різних галузей техніки. Політехнічний інститут. 2) Стос. до політехнізму … Український тлумачний словник
політехнізуватися — у/юся, у/єшся, недок. і док. 1) Впроваджувати в себе політехнізм. 2) тільки недок. Пас. до політехнізувати … Український тлумачний словник
